Ішемічна хвороба серця

20 груд.

Ішемічна хвороба серця – це захворювання, що характеризується недостатнім кровопостачанням серця коронарними судинами.

В основі даного захворювання лежить розвиток і прогресування атеросклерозу (відкладання у стінці судин серця холестерину у вигляді бляшок, що звужують просвіт судин. Коли блокується приплив крові до серцевого м’яза, вона не отримує достатньої кількості кисню, частина тканин серця починає відмирати і настає серцевий напад або інфаркт міокарда.

Найбільш типовий прояв інфаркту міокарда – поява болю за грудиною, що віддає в шию, горло, в руки. Хворі зазвичай покриваються  холодним потом, переживають почуття страху, різку слабкість. Також можуть відмічатись інші симптоми серцевого нападу - посилене серцебиття, перебої в роботі серця,  запаморочення, задишка, нудота, блювота, кашель. У людей з діабетом, і  у тих, хто старше 75 років може виникнути «тихий інфаркт». Такий інфаркт може  не супроводжуватись  больовим приступом.

Причини, які сприяють виникненню  Ішемічної хвороби серця  та підвищують ризик серцевого нападу:

Вік:  У чоловіків старше 45 років, у жінок старше 55 років, ризик виникнення серцевого нападу значно зростає.

Рівень холестерину в крові: якщо у людини підвищений рівень холестерину, ризик ураження атеросклеротичними бляшками в артеріях  серця підвищується. Бляшки можуть блокувати приплив крові до серцевого м’яза, що може призвести до серцевого нападу.

Цукровий діабет: люди,які  хворіють  діабетом мають високий ризик розвитку  серцевого нападу.

Нераціональне харчування: людина, яка споживає у великих кількостях тваринні жири або насичені жири, мають більш високий ризик виникнення серцевого нападу.

Спадковість : людина може успадкувати схильність до серцевих захворювань.

Гіпертонія : дане захворювання також підвищує ризик серцевого нападу. Неконтрольований  високий артеріальний тиск  сприяє пошкодженню судин серця.

Відсутність фізичної активності: люди, які ведуть малорухливий спосіб життя, мають набагато більш високий ризик виникнення серцевого нападу, ніж люди, які ведуть активний спосіб життя.

Тютюнопаління: люди, які регулярно палять, також схильні до ризику серцевого нападу. Ризик виникнення серцевого нападу у курців в 6-8 разів вище, чим у людей які не палять. Психоемоційні перенавантаження : системні стресові ситуації спричиняють пошкодження судин серця.

Ішемічна хвороба серця – це хронічне захворювання, яке має схильність до прогресування. Лікування має бути постійним, не можна відміняти його самостійно за жодних причин. Раптове припинення лікування може мати негативні наслідки для здоров’я та самопочуття.

Що робити при серцевому  нападі?

Самодопомога при нападі стенокардії:

  • якщо біль виникає під час фізичного навантаження чи під час ходьби – негайно припинити навантаження, зупинитися і, бажано, сісти ;
  • якщо біль виникає у спокої, в положенні лежачи – відразу ж сісти та опустити ноги;
  • якнайвище прийняти 1 таблетку нітрогліцерину під язик. У разі відсутності ефекту можна повторити прийом нітрогліцерину через 5 хв і, за необхідності – через 5 хв ще 1 таблетку (не більше 3 таблеток!);
  • якщо біль триває більше 20 хв і не проводиться після 3-кратного прийому нітрогліцерину – негайно викликати лікаря швидкої медичної допомоги. Спроби хворого самостійного дістатися до поліклініки абсолютно недопустимі! Якщо Ви не приймали в цей день ацетилсаліцилову кислоту – необхідно терміново розжувати таблетку – це важливо, аби запобігти інфаркту міокарда;
  • валідол НЕ Є основним препаратом першої допомоги, його застосування може затягнути напад стенокардії, тому не варто застосовувати валідол замість нітрогліцерину у разі нападу стенокардії.

 Діагностика ішемічної хвороби серця:

 У медичній практиці існує ряд діагностичних  досліджень (запис електрокардіограми,  навантажувальні проби, добове моніторування електрокардіограми ). Однак такий метод як коронарографія є найбільш достовірним , за допомогою якого можна визначити ішемічну хворобу серця. Застосовуючи це рентгенологічне дослідження можна встановити ділянку, з'ясувати характер і стеноз коронарних артерій. Дане дослідження у медичну практику було впроваджено в 60-ті роки ХХ століття. І ось вже протягом 50 років його застосування ця методика зарекомендувала себе як безпечний, найбільш ефективний і надійний спосіб діагностування. Коронарографія проводиться в ангіолабораторії на спеціальному обладнанні - Ангіографі. Суть процедури – до коронарної артерії підводять спеціальний коронарний катетер і вприскують в судину контрастну речовину, яка контрастує  внутрішній просвіт судини.  Завдяки ангіографу можна виконувати швидкісну зйомку у великому форматі, а також з його допомогою отримані результати проходять комп'ютерну обробку. Встановивши розмір ураження судин, лікар встановлює діагноз, а потім призначає відповідне лікування.

Що повинен виконати пацієнт перед коронарографією?

Перед проведенням даної процедури пацієнту обов'язково призначають здати кров для визначення її групи, загального аналізу, а також на ВІЛ-аналіз, і як виняток вірусів гепатиту типу В та С. Хворий повинен зробити  ехокардіографію  та електрокардіограму. Крім цього лікар-кардіолог ретельно збирає анамнез, визначаючи симптоми і безпосередньо супутні хвороби.

Пацієнту перед процедурою необхідно пам'ятати наступне:

  • необхідно виконати підготовку ділянки тіла, де буде проводитися пункція (область паху і зап'ястя), це місце має бути чистим і виголеним;
  • діагностування виконується натщесерце;
  • плановий прийом препаратів, призначених лікарем.

Мал 2. Проведення коронарографії.

В сучасних медичних центрах і клініках в 95% дана процедура здійснюється трансрадіальним доступом.

Які можуть бути результати ангіографії

Дана процедура може показати:

  • кількість звужених коронарних артерій атеросклеротичними бляшками, і які з них заблоковані;
  • виявити ділянки звуження кровеносних судин і встановити обсяг крові, яка проходить через ці місця;
  • уточнити результати оперативного втручання - аортокоронарного шунтування.

Коронарне стентування:

  • Стентування– найбільш сучасний і малотравматичні метод лікування атеросклеротичного звуження коронарних артерій, коли в просвіт звуженої ділянки коронарної судини імплантується стент.
  • Стент– високотехнологічна металева конструкція, що представляє собою гнучку сітчасту трубочку. У складеному стані вона за допомогою спеціальних пристосувань доставляється по судинному руслу до місця звуження. Розправляючись всередині артерії, стент розсовує її звужені стінки і як каркас весь час підтримує їх в розправленому стані.

Коли технічно неможливо виконати балонну ангіопластику або стентування, Ваш лікар може запропонувати операцію коронарного шунтування.

Рекомендації ,щодо попередження розвитку та прогресування хвороби

  • Усі пацієнти, що мають ІХС, які не мають протипоказань, повинні приймати ацетилсаліцилову кислоту.
  • Важливо контролювати показники холестеринового обміну. Норма для пацієнтів з ІХС <4,5 ммоль/л, а холестерин ліпопротеїдів низької щільності <2,5 ммоль/л. Якщо показники перевищують цей рівень, потрібно виконувати поради лікаря щодо постійного прийому гіполіпідемічних препаратів (статинів), що значно знизить ризик прогресування ІХС.
  • Потрібно стежити за рівнем АТ. Якщо його величина > 140/90 мм.рт.ст – обов’язково звернутися до лікаря і виконувати його рекомендації щодо лікування. Гіпертонічна хвороба може мати безсимптомний перебіг, проте при цьому значно підвищується ризик розвитку інфаркту міокарда та інсульту.
  • Частота серцевих скорочень (ЧСС) у пацієнтів з ІХС має бути <70 уд/хв..
  • Тютюнопаління – доведений фактор ризику серцево-судинних захворювань. ІХС у 4 рази частіше виникає у курців порівняно з тими, хто не курить. Важливо припинити куріння! Лікар обов’язково порадить, як легше подолати цю звичку.
  • Цукровий діабет значно прискорює розвиток серцево-судинних захворювань. Потрібно визначити рівень глюкози крові – норма <6 ммоль/л. Якщо визначається підвищення глюкози, варто виконувати призначення лікаря щодо дієти та лікування.
  • Ретельно контролювати масу тіла – розрахувати свій індекс маси тіла (ІМТ): маса (в кг) розділити на зріст (в м) у квадраті. Норма < Якщо ІМТ >25, варто проаналізувати своє харчування і фізичну активність.

 Зверніть увагу на ще один показник – окружність талії. Це дуже важливо, адже у разі, якщо окружність талії >88 см у жінок і >102 см – у чоловіків, то це свідчить про абдомінальний тип ожиріння, який часто супроводжується розвитком і прогресуванням ІХС. 

  • Слід пам’ятати, що висококалорійне харчування, порушення режиму харчування створюють умови для розвитку цукрового діабету, ожиріння, атеросклерозу, які, у свою чергу, спричинюють розвиток інсульту та інфаркту міокарда. Варто дотримуватись режиму харчування, не переїдати, намагатися закріпити в себе звичку здорового харчування. Їжа має містити достатню кількість фруктів та овочів (не менше 400г/добу), молочних та рибних продуктів, необхідно зменшити в раціоні кількість жирів тваринного походження, цукру та продуктів, що багаті на холестерин. Не вживати смажених, копчених, маринованих продуктів, - надавайте перевагу вареній та тушкованій їжі.
  • Неодмінно обмежити вживання алкогольних напоїв. Допустимі дози – не більше 30мл/добу у перерахунку на етанол, що відповідає 80 мл горілки, 150 мл вина або 300мл пива.
  • Фізична активність – природна потреба людського організму. Регулярні заняття фізичною культурою, прогулянки на свіжому повітрі позитивно впливають на загальний стан організму, сприяють нормалізації маси тіла, АТ. Обов'язково слід порадитися із лікарем про допустимий рівень навантажень. Не можна займатись фізичними вправами одразу після їжі (не раніше як через 2 год), в умовах високих або низьких температур, при сильному вітрі, високій вологості, на великій висоті. Навантаження не повинно викликати больових відчуттів у грудній клітці, задухи або утруднення дихання. ЧСС має підвищитися, але не більше, ніж на 10-15 уд/хв..
  • Психоемоційні перенавантаження спричинюють розвиток серцево – судинних ускладнень. Варто дотримуватися режиму праці та відпочинку, подбати про 8-годинний сон та відпочинок у вихідні. Не бажано створювати стресові ситуації, допускати агресивну поведінку та переживати негативні емоції. Якщо тривало наявний пригнічений настрій, порушення сну – обов’язково звернутись до лікаря.
  • Якщо у Вас бувають напади стенокардії (стискаючий біль у ділянці грудини, який має іррадіацію в ліву руку або щелепу), Ви маєте знати, як правильно себе поводити і як надати самодопомогу. Це дуже важливо, адже напад, який триває більше 20хв, може бути ознакою інфаркту міокарда. Допомога при нападі стенокардії має бути невідкладною! У Вас завжди має бути при собі нітрогліцерин (важливо перевіряти термін придатності та оберігати від впливу високих температур і вологості, щоб нітрогліцерин не втратив активність).

 Джерела:

  1. Коваленко В.М.Настанова з кардіології. — Київ : Моріон, 2009. — С. 1202-1295. 
  2. Аритмии сердца. Механизмы. Диагностика. Лечение. В 3 томах / Пер. с англ./Под ред. В. Дж.Мандела. — М.: Медицина, 1996.
  3. Корнацький В.М., Клименко В.І.(2009) Хвороби системи кровообігу і психічне здоров’я. Медінформ, Київ, 176 с.
  4. Голиков А.П., Рябинин В.А. (2006) Лечение и профилактика неотложных состояний при сердечно-сосудистых заболеваниях. Вестн. Московского Городского Научного Общества Терапевтов, 20. Теpапевт. аpх., 8(78): 81–84.
  5. Рекомендації пацієнтам з ішемічною хворобою серця щодо способу життя.http://fp.com.ua/articles/rekomendatsiyi-patsiyentam-z-ishemichnoyu-hvoroboyu-sertsya-shhodo-sposobu-zhyttya-ta-harchuvannya/
  6. Адаптована клінічна настанова,заснована на доказах. Профілактика серцево-судинних захворювань. 2016.с 33-38
  7. SIGN (Scottish Intercollegiate Guidelines Network). Risk Estimation and the Prevention of Cardiovascular Disease. A National Clinical Guideline. 2007. Report No. 97. http://www.sign.ac.uk/pdf/sign97.pdf
  8. World Health Organization. Joint WHO/FAO Expert Consultation on Diet, Nutrition and the Prevention of Chronic Diseases. 2002. Report No. 916
  9. Last JM, ed. A Dictionary of Epidemiology. 4th ed. New York: Oxford University Press; 2001.
  10. Ferket BS, Colkesen EB, Visser JJ, Spronk S, Kraaijenhagen RA, Steyerberg EW, Hunink MG. Systematic review of guidelines on cardiovascular risk assessment: which recommendations should clinicians follow for a cardiovascular health check? Arch Intern Med 2010;170:27–40
Детальніше в цій категорії: « Аневризма аорти Кардіоміопатія »
Copyright © 2020 JD Medical. All Rights Reserved. Created by Joomdev.