Домедична допомога пацієнтам з серцево-судинними захворюваннями

06 черв.

Серед найбільш поширених загострень серцево-судинних захворювань, що можуть виникнути у пацієнтів в дома вирізняють серцевий напад, гіпертонічний криз та інсульт. При цих загостреннях вкрай важливо вчасно та правильно надати першу, домедичну, допомогу. Адже зволікання може призвести до значних ускладнень, а іноді до смерті хворого.

Серцеві напади. Перш за все потрібно вміти розпізнати серцевий напад. Зазвичай під поняттям «серцевий напад» розуміють інфаркт міокарда або крайній ступінь ішемічної хвороби серця, який характеризується розвитком ішемічного некрозу ділянки серця, що виник внаслідок абсолютної або відносної недостатності кровопостачання у цій ділянці. Основними симптомами, за якими можна розпізнати серцевий напад, є:

  • дискомфорт в центрі грудної клітки;
  • стискаючий, тягнучий біль за грудиною;
  • біль в лівій руці з проекцією в лікоть, мізинець, шию, нижню щелепу;
  • відчуття страху;
  • часте дихання (більше ніж 30 дихальних рухів за хвилину);
  • холодний піт, нудота, запаморочення.

Тож після того, як ви впевнилися, що у хворого стався саме серцевий напад, потрібно запровадити наступні дії:

  • викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, пояснити диспетчеру причину виклику;
  • перемістити постраждалого на спину чи надати зручне для нього положення;
  • розстібнути одяг у постраждалого;
  • забезпечити надходження свіжого повітря в приміщення;
  • запитати у постраждалого про прийом фармакологічних препаратів, які рекомендовані його лікуючим лікарем :нітрогліцерин 1 таблетка під язик, або у вигляді спрею. У випадку їх наявності – допомогти прийняти постраждалому ліки;
  • при можливості дати постраждалому розжувати таблетку аспірину (незалежно від прийому інших препаратів) за умови відсутності у нього алергічної реакції;
  • забезпечити постійний нагляд за постраждалим.

 Відео-урок 1. Домедична допомога при серцевому нападі хворому у свідомості.

 Однак бувають випадки, коли хворий під час нападу втрачає свідомість. В таких випадках лікарі рекомендують:

  • перед наданням допомоги переконатися у відсутності небезпеки;
  • визначити наявність свідомості - обережно потрясти постраждалого за плече та голосно звернутися до нього, наприклад «З Вами все гаразд? Як Ви себе почуваєте?»;
  • якщо постраждалий реагує:
  • якщо постраждалому нічого не загрожує, залишити його в попередньому положенні;
  • з’ясувати характер події, що сталася;
  • викликати бригаду екстреної медичної допомоги;
  • повідомити диспетчеру інформацію про постраждалого відповідно до його запитань та виконати його вказівки;
  • забезпечити нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
  • якщо постраждалий не реагує:
  • звернутися до осіб, які поряд, за допомогою;
  • якщо постраждалий лежить на животі, повернути його на спину та відновити прохідність дихальних шляхів. Якщо механізмом травми було падіння з висоти, вважати, що у постраждалого є травма в шийному відділі хребта;
  • відновити прохідність дихальних шляхів, визначити наявність дихання за допомогою прийому: «чути, бачити, відчувати». Наявність дихання визначати протягом 10 секунд. Якщо виникли сумніви, що є дихання, вважати, що дихання відсутнє;
  • якщо постраждалий дихає, при відсутності свідомості:
  • перемістити постраждалого в стабільне положення;
  • викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
  • забезпечити нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
  • якщо дихання відсутнє:
  • викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
  • розпочати проведення серцево-легеневої реанімації: виконати 30 натискань на грудну клітку глибиною не менше 5 см (не більше 6 см), з частотою 100 натискань (не більше 120) за хвилину; виконати 2 вдихи з використанням маски-клапану, дихальної маски тощо. При відсутності захисних засобів можна не виконувати штучне дихання, а проводити тільки натискання на грудну клітку. Виконання двох вдихів повинно тривати не більше 5 секунд; після двох вдихів продовжити натискання на грудну клітку відповідно до наведеної схеми у цьому підпункті; змінювати особу, що проводить натиснення на грудну клітку, кожні 2 хвилини;
  • припинити проведення серцево-легеневої реанімації до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги при відновленні у постраждалого дихання, рухової активності.

 

Відео-урок 2. Домедична допомога при серцевому нападі хворому без свідомості.

Мал. 1. Загальна схема домедичної допомоги хворому при серцевому нападі.

 Не менш частим загостренням серцево-судинних захворювань, яке може раптово виникнути у хворого, є гіпертонічний криз. Це стан, при якому артеріальний тиск різко й раптово підвищується до відміток 220/120 мм. рт. стовпчика і більше. Головний симптом гіпертонічного кризу - різке і значне підвищення артеріального тиску, яке супроводжується нудотою, сильним головним болем, почервонінням шкірних покривів, порушенням зорового сприйняття і іншими симптомами різкого погіршення самопочуття.

Гіпертонічний криз може бути неускладнений і ускладнений. Неускладнений характеризується підвищення показників артеріального тиску до відміток 220/120 мм рт.ст. При цьому не відбувається ураження інших органів, таких як серце, мозок. Супроводжується неускладнений криз підвищеною пітливістю, запамороченням, нудотою, шкірні покриви набувають червоного колір, хворого кидає то в жар, то в холод. При ускладненому гіпертонічному кризі відбувається ураження органів-мішеней (серця, мозку, судин) та розвинутися інсульт, інфаркт, енцефалопатія. Може виникнути набряк легенів, що характеризується посиніння губ, задишкою. Можливі й інші серйозні ускладнення, так як при такому високому артеріальному тиску відбувається збій у роботі багатьох органів. Такий стан вимагає термінової госпіталізації до медичного закладу, де хворому буде надана невідкладна допомога.

 Домедична допомога при гіпертонічному кризі.

Перш за все, необхідно заспокоїти хворого, змусити прийняти зручне лежаче положення тіла, з дещо припіднятою головою, щоб вона знаходилася вище рівня серця .Це дозволить зменшити приплив крові до мозку. Негайно виміряти артеріальний тиск. Люди, які мають проблеми з тиском, завжди повинні мати при собі кишенькові тонометри - вони невеликі, мобільні і їх можна покласти в сумку, виходячи з дому.

Якщо тиск дуже високий і перевищує показники, які були зафіксовані раніше, то не потрібно зволікати з викликом швидкої медичної допомоги, особливо, якщо гіпертонічний криз трапився вперше або хворий почуває себе дуже погано.

Хворі на артеріальну гіпертензію зазвичай мають при собі препарати на випадок різкого підвищення тиску. Вони повинні бути підібрані лікарем і прийняти їх необхідно при виявленні різкого підвищення артеріального тиску. В даному випадку можуть допомогти такі медикаменти: каптоприл (його кладуть під язик, дозування - 1 таблетка), коринфар (спосіб застосування і дозування аналогічні). При прийомі гіпотензивних препаратів важливо враховувати, що артеріальний тиск необхідно знижувати поступово. Якщо одноразовий прийом ліків не поліпшив загальний стан хворого протягом 1 години, то необхідно повторити прийом зазначених препаратів та негайно викликати сімейного лікаря.

Інколи гіпертонічний криз супроводжується симтомами стенокардії: з'являється сильний біль за грудиною. Допомогти при цьому стані може нітрогліцерин, який випускається у вигляді таблеток і спрею. Застосовувати можна будь-який з них. Прийом серцевого препарату можна повторити через 3-5 хвилин якщо за цей час не стало легше. Коли протягом 30 хвилин біль не вщух і не допомагає нітрогліцерин, то цілком ймовірно, що може розвинутися інфаркт міокарда.

Досить часто гіпертонічний криз супроводжується надмірним хвилюванням, страхом, відчуттям неспокою. В таких випадках доцільним є прийом валеріани, валокардину, валідолу. Сприяють зниженню рівня тиску такі ліки як спазмалгон, дротаверин, папазол, дибазол. Крім прийому медикаментів необхідно покласти на потилицю холодний компрес. Це допоможе зменшити приплив крові до головного мозку.

Надаючи допомогу при гіпертонічному кризі людям похилого віку, треба пам'ятати, що різке зниження тиску для них особливо небезпечно. Якщо спостерігаються такі симптоми, як сонливість, сильне запаморочення, пітливість, загальна слабкість, то, можливо, ці симптоми вказують на інсульт.

При ускладненому гіпертонічному кризі не можна зволікати з викликом швидкої допомоги, оскільки ймовірність початку незворотніх процесів дуже велика. До прибуття бригади швидкої допомоги  необхідно здійснювати описані вище дії. Якщо криз минув благополучно і стан нормалізувався швидко, то це не значить, що він не може повторитися  найближчим часом. Тому необхідно обов'язково відвідати сімейного лікаря, який допоможе підібрати необхідні ліки для лікування артеріальної гіпертензії та попередження грізних ускладнень

Відео-урок 3. Домедична допомога при неускладненому гіпертонічному кризі.

Мал. 2. Загальна схема домедичної допомоги хворому при гіпертонічному кризі.

Інсульт. Основними ознаками інсульту є:

  • раптова асиметрія або оніміння обличчя;
  • раптова слабкість та/або оніміння в руці чи нозі з одного боку;
  • раптове порушення мовлення/розуміння простих команд/запитань;
  • погіршення зору в одному або в обох очах; порушення ходи;
  • запаморочення, втрата рівноваги або координації;
  • головний біль без наявної причини; втрата свідомості.

Тож у разі появу симптомів інсульту у хворого необхідно:

  • викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, пояснити диспетчеру причину виклику;
  • надати постраждалому горизонтального положення, підвести голову та плечі;
  • якщо постраждалий перебуває без свідомості, але дихає нормально, перевести постраждалого в безпечне положення;
  • не давати постраждалому їсти та пити;
  • забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
  • при відсутності у постраждалого дихання розпочати серцево-легеневу реанімацію;
  • при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

 

Мал. 3. Загальна схема домедичної допомоги хворому при інсульті.

Література.

  1. Стаття лікарів. Перша допомога при гіпертонічному кризі [Електронний ресурс] / Стаття лікарів – Режим доступу до ресурсу: http://jakvylikuvaty.pp.ua/4082-persha-dopomoga-pri-gpertonchnomu-kriz.html.
  2. Верховна Рада. ЗАКОН УКРАЇНИ Про екстрену медичну допомогу [Електронний ресурс] / Верховна Рада. – 2012. – Режим доступу до ресурсу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5081-17.
  3. МОЗ України. НАКАЗ 16.06.2014 № 398 Про затвердження порядків надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах [Електронний ресурс] / МОЗ України // МОЗ України. – 2014. – Режим доступу до ресурсу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0750-14.
Copyright © 2020 JD Medical. All Rights Reserved. Created by Joomdev.