Ожиріння: чим небезпечно та як запобігти?

31 бер.

Ожиріння являє собою надмірне накопичення у організмі жирової тканини внаслідок порушення рівноваги між вживанням та витратою калорій. Якщо Ви вживаєте велику кількість їжі на тлі незначної фізичної активності, це здатне призвести до зростання ваги. Важливу роль відіграє також спадкова схильність до повноти, однак, це не значить, що якщо Ваші батьки мали надвагу, Ви також обов’язково її матимете, тому що ожиріння є наслідком взаємодії генетичних чинників та впливів довкілля.

У світі підвищення маси тіла відзначається приблизно у 30% людей старше 30 років. Кількість дітей та підлітків з надвагою також неухильно зростає. Ця загальносвітова епідемія ожиріння обумовлена збільшенням вживання висококалорійних харчових продуктів, зменшенням фізичних навантажень, поширеністю сидячого способу життя.

Ожиріння – це не просто дефект зовнішності. Жирова тканина виробляє власні гормони, які запускають патологічні процеси в організмі. Тому ожиріння збільшує ймовірність розвитку артеріальної гіпертензії, атеросклерозу, цукрового діабету, ішемічної хвороби серця, інсульту, хвороб жовчного міхура та нирок, остеоартрозу, захворювань дихальної системи, депресії, неплідності та навіть деяких видів раку.

Також ожиріння асоціюється з підвищенням смертності від усіх причин, в тому числі, серцево-судинних. Іншими негативними наслідками ожиріння є імовірність психологічних розладів та підвищення витрат на медичне обслуговування.

Негативний вплив ожиріння на серцево-судинну систему включає збільшення ризику тромбозів судин, посилення запалення, збільшення артеріального тиску тощо (див. мал. 1).

Мал. 1. Ожиріння та ланки розвитку серцево-судинних хвороб

Для виявлення ожиріння необхідно розрахувати свій індекс маси тіла (ІМТ) за простою формулою: вагу (у кілограмах) розділити на зріст (у метрах), піднесений до квадрату. Це можна також зробити за допомогою онлайн-калькулятора http://medfond.com/imt.html. Отримане при цьому розрахунку число є показником відповідності Вашої ваги Вашому зросту, який слід проаналізувати відповідно до таблиці.

Таблиця. Індекс маси тіла: показник та висновок

Індекс маси тіла

Відповідність між вагою та зростом

менше 16

Виражений дефіцит маси тіла

16—18,49

Недостатня маса тіла

18,50—24,99

Норма

25—29,99

Надлишкова маса тіла (передожиріння)

30—34,99

Ожиріння першого ступеня

35—39,99

Ожиріння другого ступеня

40 та більше

Ожиріння третього ступеня

 Індекс маси тіла був розроблений у 1869 р. бельгійським статистиком та математиком Адольфом Кетле, тому в деяких джерелах його називають також індексом Кетле. Слід зазначити, що діагностика ожиріння за допомогою індексу маси тіла може бути неточною у професійних спортсменів, у яких висока маса тіла є наслідком надмірно розвиненої мускулатури, а не накопичення жиру.

Особливо небезпечним є ожиріння за типом яблука, або абдомінальне ожиріння (див. малюнок 2), при якому основна маса жирової тканини розміщена на лінії талії та над нею. Ожиріння за типом груші, або глютеофеморальне, при якому основна маса жирової тканини розміщена нижче лінії талії (на сідницях та стегнах), супроводжується меншим ризиком серцево-судинних хвороб. Тому важливим показником, крім індексу маси тіла, є обвід талії, який повинен складати <102 см у чоловіків та <88 см у жінок.

Мал. 2: Ожиріння за типом яблука та груші.

Особам з ожирінням (індекс маси тіла >30 кг/м2) та з надлишковою масою тіла (індекс маси тіла 25 – 29,9 кг/м2) у поєднанні з додатковими факторами серцево-судинного ризику (підвищений рівень глюкози, цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, дисбаланс ліпідів крові тощо) слід прагнути до нормалізації індексу маси тіла. При наявності тільки надлишкової маси тіла (індекс маси тіла 25 – 29,9 кг/м2) без супутніх інших факторів серцево-судинного ризику достатньо стежити за утриманням ваги без подальшого її збільшення.

Навіть незначне зменшення надмірної ваги (на 3-5% від вихідного рівня) супроводжується сприятливою дією на стан здоров'я. Наприклад, зниження маси тіла всього на 2,5-5,5 кг впродовж 2 років веде до зменшення ризику цукрового діабету на 30-60%. Схуднення до нормальних показників індексу маси тіла приводить до зниження артеріального тиску, покращення балансу ліпідів крові та навіть зменшення потреби у деяких ліках. Не слід знижувати вагу занадто швидко: за умов ожиріння достатнім є схуднення на 5-10% від вихідного рівня за 6 місяців.

Не довіряйте методикам схуднення, що передбачають застосування сечогінних, проносних, блювотних засобів, або обіцяють дуже швидкий результат. Це може бути небезпечним для Вашого здоров’я.

Основною стратегією природного зменшення маси тіла є зниження калорійності щоденного раціону, передусім, за рахунок зменшення вмісту продуктів з високим вмістом вуглеводів (страви з картоплі, хлібобулочні вироби, солодощі тощо). Слід виключити з харчування продукти та страви, що не містять корисних речовин, а лише створюють надмір калорій (солодкі газовані напої, цукор). Варто зазначити, що високою калорійністю характеризуються також алкогольні напої, тому, якщо Ви хочете схуднути, не вживайте алкоголю.

Приблизна щоденна калорійність раціону для жінок має становити 1200-1500 ккал, для чоловіків – 1500-1800 ккал, що дозволяє досягти дефіциту калорій приблизно у 500 ккал на добу. Такий дефіцит забезпечує помірне схуднення без супутніх несприятливих впливів на здоров’я.

Для розрахунку необхідної саме для Вас калорійності потрібно врахувати стать, вік, вагу, рівень фізичної активності. За цим посиланням http://medfond.com/static/kalkulyator-kalorii.html знаходиться онлайн-калькулятор калорій, за допомогою якого Ви можете зробити необхідні обчислення.

Не слід застосовувати короткотривалі дієти із значним обмеженням калорійності, натомість, потрібно повністю змінити свій спосіб життя на постійній основі. Значення також має режим прийому їжі: багаторазове харчування дрібними порціями є кращим для здоров’я, ніж вживання великих об’ємів їжі 2-3 рази на день.

Крім зміни харчування, необхідно включити у розпорядок дня щоденну фізичну активність. Найкращим видом фізичного навантаження для профілактики серцево-судинних хвороб є ходьба протягом 30 хвилин більшість днів тижня. Ефективними та простими засобами схуднути без додаткових витрат також є відмова від ліфта на користь сходів, зменшення користування власним та громадським транспортом. При відвідуванні спеціалізованих фітнес-центрів слід обирати спорт без надмірних силових навантажень, стрибків, нахилів; вимірювати артеріальний тиск та частоту пульсу перед заняттям; тренування розпочинати поступово, бажано, під контролем тренера. 

У разі індексу маси тіла >30 кг/м2 або, за наявності інших факторів серцево-судинного ризику,  >27 кг/м2 , потрібно проконсультуватися з лікарем на рахунок призначення медикаментозного лікування ожиріння. Показник індексу маси тіла >40 кг/м2 або >35 кг/м2 в поєднанні з супутніми хворобами чи факторами ризику може свідчити про потребу у  хірургічному лікуванні (баріатрична хірургія). У будь-якому разі, при перевищенні нормальних значень індексу маси тіла варто звернутися до свого сімейного лікаря за порадою стосовно схуднення та для виявлення супутніх факторів серцево-судинного ризику. 

Джерела:

  1. Рекомендації з лікування надлишкової маси тіла та ожиріння Американського коледжу кардіології та Американської асоціації серця (http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1002/oby.20821/full)
  2. Метаболічне здоров’я – найголовніший фактор судинного здоров’я (https://e-dmj.org/DOIx.php?id=10.4093/dmj.2018.42.1.19 )
  3. Європейський альянс здорового способу життя (http://www.ehla-europe.eu/definition/)

Підготувала Лариса Стрільчук, тренер проекту Світового банку та МОЗ України «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей”, кандидат медичних наук, асистент кафедри терапії № 1 та медичної діагностики Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького.

Copyright © 2020 JD Medical. All Rights Reserved. Created by Joomdev.