Планування профілактичних візитів до сімейного лікаря

01 квіт.

Більшість захворювань системи кровообігу хронічні, тобто, повністю їх вилікувати неможливо. Однак ці хвороби є контрольованими, а це означає, що за умов певних змін способу життя та впливу на фактори ризику можна уникнути ускладнень та серцево-судинних катастроф (інфарктів, інсультів, серцевої та ниркової недостатності, відшарування сітківки тощо).

Запорукою запобігання серцево-судинним хворобам та їх успішного лікування є регулярний медичний контроль, передусім, відвідування сімейного лікаря. Саме цей лікар виявляє фактори ризику хвороб системи кровообігу (надлишкову масу тіла, збільшення обводу талії, підвищення рівня глюкози, порушення ліпідного складу крові, шкідливі звички) та надає рекомендації по зниженню їх впливу.

Тривале спостереження за Вами та Вашою родиною дозволяє сімейному лікарю бути глибоко ознайомленим з усіма аспектами Вашої хвороби, узагальнювати фізичні, психологічні та соціальні фактори, що впливають на Ваше здоров’я. Одна з головних переваг сімейної медицини – партнерські, довірчі стосунки між Вами та лікарем, що покращує якість надання медичної допомоги. 

В наш час дуже великий об’єм інформації поступає до Вас з недостовірних джерел – телевізійних програм, рекламних матеріалів, книжок та брошур, написаних людьми без медичної освіти. Тому будьте особливо уважні до порад, які отримуєте з цих джерел, - деякі з них можуть бути не тільки некорисними, а й небезпечними. Будь-які свої питання стосовно здоров’я краще узгодити зі своїм сімейним лікарем.

Якщо Ваш лікар чи медичний заклад, який Ви відвідуєте, проводить навчання для пацієнтів з такою хворобою, як у Вас, обов’язково візьміть участь у цих лекціях та заняттях (Школа артеріальної гіпертензії, Школа цукрового діабету, Астма-школа). Ці школи дозволять Вам краще зрозуміти свою хворобу під керівництвом лікаря, а не за допомогою засобів масової інформації, що часто подають неточні чи не перевірені факти. Багато речей, що на перший погляд є очевидними, мають певне подвійне дно. І навпаки, речі, що видаються вкрай складними (наприклад, інсулінотерапія чи комплексне лікування артеріальної гіпертензії), можна просто зрозуміти після пояснень спеціаліста.      

Не слід намагатися проводити діагностику самотужки та йти до лікаря зі сформованими вимогами на зразок «В мене болить голова, тому я хочу зробити комп’ютерну томографію». Краще зосередьтесь на максимально детальному описі скарг, щоб лікар зміг підібрати для Вас найкращий метод діагностичного обстеження в залежності від найбільш імовірного діагнозу. Охарактеризуйте тривалість симптому, умови його появи та зникнення, інші особливості. Наприклад, «у мене болить голова в області потилиці у другій половині дня більшість днів тижня. Біль тупий, тиснучий, монотонний. Такі болі я маю вже кілька років. Зазвичай вони виникають у робочі дні без видимої причини, а минають після прийому ібупрофену та відпочинку в горизонтальному положенні. Подібні болі відзначають з такого ж віку мої мама та бабця». 

Важливим аспектом є співпраця пацієнта з лікарем, тобто, не просте надання лікарем рекомендацій, а повноцінна Ваша участь у складанні плану профілактики та лікування (мал.1).

Мал. 1. План профілактики та лікування

 

Перед візитом до сімейного лікаря підготуйтеся:

  • складіть письмовий список питань, які Вас цікавлять;
  • обдумайте детальний опис своїх скарг та симптомів, передусім, тих, які виникли з часу останньої консультації;
  • охарактеризуйте свої успіхи та невдачі стосовно попередніх призначень (наприклад, «препарат № 1 часто викликає у мене кашель», «коли я приймаю препарат № 2, мій артеріальний тиск залишається в нормі цілий день», «мені здається, що набряки на гомілках у мене з’являються тільки за умов прийому препарату № 3»).

Візьміть з собою до лікаря всю Вашу медичну документацію:

  • результати останніх обстежень,
  • cписки призначених препаратів,
  • висновки вузьких спеціалістів,
  • при потребі – упаковки ліків, які Ви приймаєте (в т. ч., вітамінів, біологічних добавок, гомеопатичних засобів), та інструкції до них,
  • за наявності – страховий поліс.

Повідомте лікарю, чи були серцево-судинні хвороби у Ваших близьких родичів, передусім, у батьків та братів/сестер, і у якому віці вони виникли. Передчасним вважається розвиток хвороб системи кровообігу до 60 років у жінок та до 55 років у чоловіків.

Важливою є також інформація про наявність у Вашій родині та у Вас особисто будь-яких інших хвороб, зокрема, ендокринних та ниркових. Загалом, озвучте лікарю все, що може стосуватися Вашого стану здоров’я. Деталь, яка здається Вам дріб’язковою, може впливати на вибір лікарем тактики лікування.

 При розмові з лікарем на тему серцево-судинного ризику задайте йому такі важливі запитання:

  1. Які харчові продукти варто вживати, а яких слід уникати?
  2. Як припинити курити?
  3. Яку максимальну кількість алкоголю можна мені вживати?
  4. Яке фізичне навантаження є найкращим для мене?
  5. Які медикаменти можуть чинити несприятливий вплив на серцево-судинну систему?
  6. Як часто мені потрібно здавати аналізи на холестерин та його фракції, глюкозу, креатинін, сечовину?
  7. Як часто мені потрібно робити електрокардіограму та ехокардіограму (ультразвукове дослідження серця)?
  8. Які ще додаткові обстеження слід мені пройти?
  9. Як часто слід вимірювати артеріальний тиск та яким апаратом краще для цього користуватися?
  10. Якими є типові побічні ефекти ліків, які я приймаю?
  11. Що робити при невідкладних станах, пов’язаних з моїм основним захворюванням (гіпертензивному кризі, нападі стенокардії, запамороченні)?
  12. Чи високий мій особистий ризик серцево-судинних хвороб?

 

Відповіді на більшість цих питань є суто індивідуальними і залежать від віку, статі, наявності супутніх хвороб, плану лікування, сімейних обставин, професійних та психологічних особливостей кожної людини.

Переважна кількість людей, як правило, відвідують сімейного лікаря раз на 2 роки (за винятком гострих станів, передусім, гострих респіраторних вірусних інфекцій). До 40 років, якщо у Вас не встановлено діагноз серцево-судинного захворювання, такої частоти достатньо. При наявності хвороби або великої кількості факторів ризику (надвага/ожиріння, куріння, підвищений артеріальний тиск, підвищений рівень холестерину чи глюкози) запитайте лікаря про термін наступного відвідування. Після 40 років навіть відносно здоровим особам слід профілактично відвідувати сімейного лікаря щороку. Однак точну періодичність візитів Вам повідомить лікар, оскільки вона залежить від Вашого особистого ризику.

Позачергово зверніться до лікаря у разі появи таких симптомів:

  • Біль чи дискомфорт у грудній клітці, шиї, щелепі чи плечі при фізичному навантаженні
  • Головокружіння чи зомління при фізичному навантаженні
  • Задишка (при фізичному навантаженні, в спокої, в горизонтальному положенні)
  • Набряк гомілок, особливо наприкінці дня
  • Пришвидшене чи посилене серцебиття
  • Відчуття перебоїв у роботі серця
  • Біль у нижній частині ніг при ходьбі, який зникає у спокої

Перераховані вище скарги можуть бути ознаками небезпечних серцево-судинних захворювань, тому при їх появі слід проконсультуватися у лікаря якомога швидше.

 

Джерела:

  1. http://www.heart.org/HEARTORG/Conditions/Heart-Health-Screenings_UCM_428687_Article.jsp
  2. https://www.webmd.com/men/features/tips-for-a-successful-doctor-visit#3

Підготувала Лариса Стрільчук, тренер проекту Світового банку та МОЗ України «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей”, кандидат медичних наук, асистент кафедри терапії № 1 та медичної діагностики Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького.

Copyright © 2020 JD Medical. All Rights Reserved. Created by Joomdev.